Офіційно прапор було  затверджено 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР.

На есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, було піднято український стяг. Він використовувався стихійно, порядок його барв ще не був усталений.

Траплялися обидва варіанти розміщення смуг – як синьо-жовте, так і жовто-синє.

Натомість у всіх ухвалених українськими урядами документах 1918 року затверджено саме синьо-жовте поєднання кольорів.

13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.

Протягом ХХ століття наш прапор пройшов шлях народного визнання й юридичного оформлення.

Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом.

За комуністичного тоталітарного режиму український прапор символізував спротив. 

4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності України,  національний синьо-жовтий прапор було піднято над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України був затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3.

Державний Прапор України став символом нашої країни, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.